:: Головна :: :: Пошта :: :: Пошук :: :: Оголошення :: :: Форум ::
Меню
Головна
>>> Про проект
>>> ТЕМА ДНЯ
>>> БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ:
>>> УКРАЇНІСТИКА за КОРДОНОМ
>>> УКРАЇНОМОВНІ ТВОРИ:
>>> КОРИСНІ РЕСУРСИ
>>> СУЧАСНА БІБЛІОТЕКА
>>> З ТВОРЧОГО ДОРОБКУ:
>>> ЧИТАЛЬНИЙ ЗАЛ
>>> ИГРОМАНИ. Дискусійний клуб
ФАЙЛИ
Контакт
Виртуальный секретарь "Мои научные новости"
"Бібліофан" Дискусійний клуб
"Бібліотекарі усіх країн - об'єднуйтесь!
Who's Online
Зараз на сайті:
Гостей - 46
Популярні

Вітаємо Вас на Бібліотечному інформаційно-освітньому порталі 

Презентація сайтів бібліотек
Красилівська районна бібліотека. Хмельницька обл.

      Сайт http://krasylivcrb.at.ua/ пропонує розділи: Головна; Районна бібліотека для дітей; Ресурси;Відділи; Послуги; Краєзнавство; Новини

Докладніше...
Що нового у бібліотеках країни:

Якщо Ви хочете дізнатися про щоденну роботу бібліотеки - Вам сюди!

Ніл Ґейман: Чому майбутнє залежить від бібліотек, читання та уяви?
>>> ТЕМА ДНЯ - Публікація

     Чому майбутнє світу залежить від читання? Що художня література дає людям і як змінює їх? Чому паперові книжки ніколи не зникнуть? Навіщо у сучасному світі бібліотеки та бібліотекарі? Як звичайна уява здатна покращити наше життя? Які обов’язки ми, дорослі, маємо перед дітьми та світом? Відповіді на ці та інші важливі питання спробував дати всесвітньо відомий письменник Ніл Ґейман
     Найпростіший спосіб переконатися в тому, що ми виховуємо освічених дітей, — навчити їх читати, і показати їм, що читання приносить задоволення. А це значить, у найпростішому розумінні, знайти книжки, які їм подобаються, дати їм доступ до цих книжок і дозволити їм читати їх.

     Одного разу я був у Нью-Йорку і слухав розмову про будівництво приватних в’язниць, величезну індустрію в Америці, що постійно зростає. Тюремна індустрія повинна завжди планувати своє майбутнє: скільки камер потрібно буде, скільки в’язнів буде через 15 років? Вони виявили, що це можна дуже легко передбачити, використовуючи досить простий алгоритм, заснований на статистиці того, який відсоток десятирічних і одинадцятирічних не вміють читати. Та, звичайно ж, не можуть читати для задоволення.
Співвідношення не один до одного: не можна сказати, що у грамотному суспільстві не має криміналу. Але є дуже серйозні кореляції. І я думаю, що деякі з цих кореляцій, найпростіші, йдуть від чогось дуже простого: освічені люди читають художню літературу.
     Художня література має два застосування. По-перше, це такий собі наркотик, який відкриває браму до читання. Прагнення дізнатися, що станеться далі, бажання перегорнути сторінку, необхідність продовжувати читання, навіть якщо це важко, тому що хтось у біді і ви повинні знати, як усе закінчиться… — це дуже реальний стимул. І це змушує вас вивчати нові слова, обдумувати нові ідеї, продовжувати читати. Змушує зрозуміти, що читання саме по собі приносить задоволення. Як тільки ви це збагнете, ви опинитеся на шляху до читання всього на світі. Бо читання є ключем. Кілька років тому були балачки про те, що ми живимо в пост-освіченому світі, у якому здатність розуміти написані слова є наче зайвою. Але ті часи пройшли: слова важливіші, ніж колись були – ми керуємо світом словами, і через те, що світ вислизає у мережу, ми повинні слідувати за ним, щоби спілкуватися та розуміти те, що ми читаємо. Люди, які не можуть зрозуміти одне одного, не можуть обмінюватися ідеями, не можуть спілкуватися, а програм перекладачів завжди не вистачає.
Найпростіший спосіб переконатися в тому, що ми виховуємо освічених дітей, — навчити їх читати, і показати їм, що читання приносить задоволення. А це значить, у найпростішому розумінні, знайти книжки, які їм подобаються, дати їм доступ до цих книжок і дозволити їм читати їх. Не існує поганих дитячих авторів, яких діти люблять і хочуть читати, адже кожна дитина особлива.
     Я не думаю, що існує така річ, як погана дитяча книжка. Часом з’являється мода серед деяких дорослих – вказувати на групу дитячих книжок, жанр, а можливо, й автора, та визнавати книжки поганими, такими, які діти не повинні більше читати. Я спостерігав таке не раз. Енід Блайтон визнали поганою авторкою, так само як і Роберта Лоуренса Стайна, як і десятки інших авторів. Комікси були засуджені як література, що заохочує неписьменність.
     Це дурниця. Це снобізм. І це дурість. Не існує поганих дитячих авторів, яких діти люблять і хочуть читати, адже кожна дитина особлива. Кожна дитина здатна сама знайти ті історії, які їй потрібні, сама вирішити читати її, чи ні. Банальна, застаріла ідея не є заїждженою і зношеною для дитини. Вона зустріла її вперше. Не перешкоджайте дітям у читанні лише тому, що відчуваєте, ніби вони читають неправильну книгу. Художня література, яка вам не подобається, — це шлях до інших книжок, зокрема й тих, яким ви віддаєте перевагу. І не кожен має такий же смак, як і ви.
Дорослі з добрими намірами можуть легко зруйнувати любов дитини до читання. Варто просто заборонити їм читати те, що подобається, або дати їм вартісні, проте нудні книжки, які подобаються вам – такі собі еквіваленти вікторіанської літератури 21-го століття, покликані «вдосконалювати» читачів. Ви будете мати покоління, яке віритиме, що читання – це не круто, і, що ще гірше, що воно є неприємним.
      Нам потрібно, щоби наші діти піднімалися сходинками читання: все, що їм подобається читати, буде рухати їх угору, сходинка за сходинкою, до грамотності. (Однак не робіть те, що свого часу зробив я, коли моїй 11-тирічній доньці сподобалася книга Роберта Лоуренса Стайна. А саме – не діставайте примірник «Керрі» Стівена Кінга, кажучи, що, якщо їй сподобалася та книга, то вона полюбить і цю! Холлі не читала нічого, крім безпечних історій про поселенців у преріях, решту своїх підліткових років, та й по досі пильно дивиться на мене, коли згадується ім’я Стівена Кінга.)
     Друга річ, яку робить художня література, – це вибудовування співпереживання. Коли ви дивитеся телевізор або фільм, ви дивитеся на те, що відбувається з іншими людьми. Проза – це те, що ви вибудовуєте з 26 літер і жменьки знаків пунктуації, і ви, тільки ви, використовуючи свою уяву, створюєте світ, заселяєте його та дивитеся на нього очима інших. Ви відчуваєте, відвідуєте місця та світи, про які ніколи б і ніяк інакше не дізналися. Ви дізнаєтеся, що всі, хто там існують, це також ви. Що ви – це хтось інший. І коли ви повертаєтеся у свій світ, ви вже будете трохи зміненим.
      Співпереживання – це інструмент, що об’єднує людей, дозволяючи їм бути одержимими не тільки собою індивідами. Коли ви читаєте, ви також дізнаєтеся щось життєво важливе для вашого перебування в світі. Що світ не повинен бути саме таким. Все може бути інакшим.
     У 2007 році я був у Китаї на першому в китайській історії затвердженому партією з’їзді з наукової фантастики та фентезі. І в якийсь момент я відвів високопоставленого чиновника в сторону і запитав, чому наукову фантастику відкидали протягом тривалого часу. Що змінилося? Він сказав мені, що все просто. Китайці блискуче створюють речі, якщо інші люди дають їм схеми цих речей. Але вони не вводять інновації, вони не винаходять. Вони не користуються уявою. Тому вони послали делегацію в США – в Apple, в Microsoft, у Google – і розпитали людей, які винаходили майбутнє, про них самих. І вони виявили, що всі вони читали наукову фантастику, коли були хлопчиками або дівчатами.
     Художня література може показати вам інший світ. Вона може віднести вас туди, де ви ніколи не були. Як тільки ви відвідаєте інші світи, як ті, хто з’їв якийсь казковий плід, ви ніколи не зможете бути повністю задоволеними світом, у якому виросли. Невдоволення – це добре: незадоволені люди можуть змінити і поліпшити свої світи, залишити їх кращими, залишити їх іншими.
     І поки ми говоримо на цю тему, я хотів би сказати кілька слів про ескапізм. Цього терміну часто уникають, наче це щось погане. Начебто художня література «ескапізму» – це дешеві опіати, які використовують збентежені, нерозумні та обмануті, а єдина гідна література для дорослих або для дітей – це міметична література, що відображає ту гіршу частину світу, в якій читач знаходиться.
     Якби ви опинилися у безвиході в неприємному місці та ще й із людьми, які намагаються вас образити, і хтось запропонував би вам тимчасову втечу, невже ви б не скористалися нею? Література ескапізму – це саме така втеча. Це література, що відкриває двері та показує сонячне світло, що дає вам місце, куди можна піти, де ви все контролюєте, де ви із людьми, з якими ви хочете бути. І книжки – це реальні місця, навіть не сумнівайтеся в цьому. І що куди важливіше, під час вашої втечі книги можуть дати вам знання про ваш світ і ваше скрутне становище, дати вам зброю, дати вам броню: реальні речі, які ви зможете забрати до своєї в’язниці. Навички, знання та інструменти, які ви зможете використати, щоби насправді втекти.
      Як нагадав нам Джон Роналд Руел Толкієн, єдині люди, які засуджують втечу, – це тюремники.
Інший спосіб знищити любов дитини до читання, – це, звичайно, зробити все, щоби навколо не було ніяких книжок. І не дати їм місця, де можна було б читати книги. Мені пощастило. У мене у дитинстві була прекрасна місцева бібліотека. Я мав таких батьків, яких під час літніх канікул можна було переконати висадити мене біля бібліотеки по дорозі на роботу, і таких бібліотекарів, які були не проти маленького хлопчика, який самостійно, без супроводу дорослих, повертався до дитячої бібліотеки щоранку і працював із картотекою, шукаючи книги про привидів, магію або ракети, шукаючи вампірів, детективів, відьом або дива. І коли я закінчив читати в дитячій бібліотеці, я почав читати дорослі книжки.
     Це були гарні бібліотекарі. Вони любили книги і їм подобалося, коли їх читали. І в них не було ніякого снобізму щодо того, що я читав. Здавалося, їм просто подобалося, що поруч був цей маленький хлопчик з широко розкритими очима, який любив читати, і вони були готові говорити зі мною про книги, які я читав, вони знаходили мені інші книги з серій, вони допомагали. Вони ставилися до мене як до читача, – ні більше, ні менше – що означало, що вони ставилися до мене з повагою. А у вісім років я ще не звик до того, щоби до мене ставились із повагою.
     Але бібліотеки – це свобода. Свобода читати, свобода думок, свобода спілкування. Це освіта (що не є процесом, який зупиняється в день, коли ми закінчуємо школу або університет), це розваги, це створення безпечних просторів, а також доступ до інформації.
     Мене турбує, що у 21 столітті люди не знають, що таке бібліотеки і навіщо вони. Якщо ви сприймаєте бібліотеку як полицю із книгами, вона може здатися явищем старомодним та застарілим у світі, в якому більшість надрукованих книг існує в цифровому вигляді. Але міркуючи так, ви докорінно не розумієте суті бібліотек.
     Я думаю, що це пов’язано з характером інформації. Інформація має цінність, а правильна інформація має величезну цінність. Впродовж всієї історії людства ми жили в епоху дефіциту інформації, і наявність необхідної інформації завжди була важливою, завжди була вартою чогось: коли саджати зернові культури, де щось знайти, карти, минуле та історії. Інформація була цінною річчю, і ті, хто її мали, чи могли отримати, могли брати за неї плату.
     За останні кілька років ми перейшли від інформаційно-дефіцитної економіки до економіки, для якої властиве інформаційне перенасичення. За словами Еріка Шмідта з Google, що два дні людство створює стільки інформації, скільки загалом створили від зорі цивілізації до 2003 року. Це близько п’яти ексабайтів даних в день – для тих із вас, хто веде рахунок. Отож віднині проблема не знайти рідкісну рослину, що росте в пустелі, а знайти конкретну рослину в джунглях. Ми потребуємо допомоги в керуванні цією інформацією, щоби знайти те, що нам справді потрібно.
     Бібліотеки – це місця, до яких люди йдуть за інформацію. Книги – це тільки верхівка інформаційного айсберга: вони зберігаються там, і бібліотеки можуть надати вам книжки вільно та легально. Зараз діти беруть книжки в бібліотеках, значно більше ніж будь-коли раніше. Книжки усіх видів: паперові, цифрові, аудіо. Але бібліотеки – це також місця, де люди, у яких, приміром, немає комп’ютерів або підключення до Інтернету, можуть користуватися Інтернетом безкоштовно, а це дуже важливо, коли те, як ви дізнаєтеся про роботу, як на неї влаштовуєтеся або подаєте заявку на допомогу, відбувається через мережу. Таким чином, бібліотекарі можуть допомогти цим людям орієнтуватися в світі.
     Я не вірю, що всі книжки мігрують, або повинні мігрувати на екрани. Колись, більш ніж за 20 років до того, як з’явився Kindle, Дуґлас Адамс сказав мені, що паперова книжка схожа на акулу. Акули старі: вони були в океані до динозаврів. І причина, чому акули ще існують, в тому, що акулам краще бути акулами, ніж будь-кому іншому. Матеріальні книжки міцні, їх важко знищити, вони стійки до купання, «працюють» на сонці, їх зручно тримати в руці – вони добре виконують свою роль і для них завжди буде місце. Вони «свої» в бібліотеках, попри те, що бібліотеки вже встигли перетворитися на місця, куди можна піти, щоби отримати доступ до електронних книг, аудіокниг, DVD-дисків і веб-контенту.
У нашому світі в цьому світі тексту та електронної пошти, світі письмової інформації грамотність є значно важливішою, ніж будь-коли.


Современная библиотека. Видеоэкскурсия
Публичная библиотека Кёге, Дания

Библиотека расположена в старой части города в нескольких смежных домах. В связи с этим задача состояла в том, чтобы объединить помещения в единое целое, превратив в современные зоны с определенными функциями. Изюминкой библиотеки стал так называемый "Коммуникационный стол", содержание которого периодически менялось. Например: на стол помещалось несколько разных предметов (игры в сочетании с картинами на стене и т. д.) и он превращался в пространство вдохновения; или креативный материал (песок, пластилин, глина, материал для рукоделия, рисования и т.п.), превращая его в зону творчества; пользователи могли использовать стол в качестве конференц-зала или как учебное пространство для групповых занятий. Смотрите http://modelprogrammer.slks.dk/en/cases/thematic-cases/koege-library-the-performative-space/

 

Головна | >>> Про проект | >>> ТЕМА ДНЯ | >>> БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ: | >>> УКРАЇНІСТИКА за КОРДОНОМ | >>> УКРАЇНОМОВНІ ТВОРИ: | >>> КОРИСНІ РЕСУРСИ | >>> СУЧАСНА БІБЛІОТЕКА | >>> З ТВОРЧОГО ДОРОБКУ: | >>> ЧИТАЛЬНИЙ ЗАЛ | >>> ИГРОМАНИ. Дискусійний клуб | ФАЙЛИ | Контакт |
Підпишіться на новини!
Вісті з УБА
Новини — Українська бібліотечна асоціація
Новини порталу
Новини ІФЛА

News from IFLA
 
 
 
©Copyright 2005-2007 Бібліотечний інформаційно-освітній портал
Використання інформації з рекламних та інших матеріалів цього сайту для передруку, внесення в бази даних для подальшого комерційного використання, розміщення матеріалів в ЗМІ та мережі інтернет можливе лише за умови розміщення прямого посилання на сайт http://www.librportal.org.ua

:: up::

bigmir)net TOP 100