:: Головна :: :: Пошта :: :: Пошук :: :: Оголошення :: :: Форум ::
Меню
>>> Головна
>>> Про проект
>>> ТЕМА ДНЯ
Повідомлення
>>> БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ:
>>> УКРАЇНІСТИКА за КОРДОНОМ
>>> УКРАЇНОМОВНІ ТВОРИ:
>>> КОРИСНІ РЕСУРСИ
>>> СУЧАСНА БІБЛІОТЕКА
>>> З ТВОРЧОГО ДОРОБКУ:
>>> ЧИТАЛЬНИЙ ЗАЛ
>>> ИГРОМАНИ. Дискусійний клуб
ФАЙЛИ
Контакт

Библиотека и молодежь
Бібліотекарі усіх країн - єднайтесь!
5Books: Все про книжки
Сельская библиотека БЛОГ Борисовской црб Минская обл. Республика Беларусь
>> Библио.net
>>Блог відділу мистецтв Тернопільської ОБД
>>Методична служба публічних бібліотек Києва
>>Могилянська Бібліотекарка
>>Записки рядового библиотекаря
>>Моя профессия - библиотекарь
>>Библиотекарша
>>Библиолента
>>Библиотека без барьеров
>>Неофіційний вісник ОУНБ
>>Электронный читальный зал
>>Я - бібліотекар
>>Дневники злой библиотечной девы
>>Инновации в библиотеке
>>Методист библиотеки
>>Мышь Библиотечная
>>Библиотеки. Региональные центры чтения
>>Бібліотечно-інформаційний центр «Слово»
>>Bibliomistok
>>Libr.Net
>>Бібтех
>>Пан бібліотекар
>>Блог библиотекаря
>>Библиотекарь Тимофеева
>>День за днём ...
>>Библиотечный калейдоскоп
>>Блог бібліотекаря Галини Симоненко
====================================
>>> Ресурси холдінга

Дискуссионный клуб "Библиофан"
  Мои научные новости
  Жизнь - это бесконечная череда мгновений
Открой для себя новую жизнь

  Мой дом

Вітаємо Вас на Бібліотечному інформаційно-освітньому порталі 

ТЕМА ДНЯ
Новое увлечение библиотекарей - библиотека хаб.

      Начнем с того, что англ. hub переводится как "ступица" колеса - вот та часть, от которой расходятся спицы у велосипеда (прямо схема ЦБС где ЦБ - хаб). А переносном смысле - центр чего-либо. Слово приобрело широкое употребление в вычислительной технике, в частности в ПК, как концентратор, т.е. центральная станция сетевой архитектуры, или WEB-центр (hub network - сеть с центральной станцией).       Проект BiblioHUB, инициированный и финансируемый Stimuleringsfonds Creative Industries NL в рамках международного гранта на исследования 2015 года и в партнерстве с ANBPR (RO), SVESMI (NL), IND (NL), Denis Stillewagt (NL), ZEPPELIN (RO ) И Catalist (RO). За основу взяты голландские библиотеки, являюшиеся не просто контейнерами и распространителями информации, а местами социальных инноваций и взаимодействия, способствуют обмену знаниями, повышению уровня культуры и образованию путем использования гибридного формата, позволяющего превзойти датированное понятие библиотеки. Основное внимание в проекте уделяется междисциплинарным исследованиям, ведущим к разработке и внедрению комплексного решения преобразования библиотеки в общественные места, адаптированные к современным требованиям обслуживаемого сообщества. Это интегральная и стратегическая модель, включающая компоненты урбанизма, архитектуры, дизайна, услуг, персонала, PR и брендинга в одной последовательной концепции, которая постоянно развивается и видоизменяется в соответствии с изменяющимися потребностями общества.
      По сути, это архитектурно-дизайнерский поект, поэтому он применим к строящимся или перестраиваемым библиотекам.
      Анастасия Смирнова, основатель российско-голландского бюро архитектурных и социокультурных проектов SVESMI (Роттердам) пишет, что применять голландские принципы к российским библиотекам сложно, потому что их архитектура и место расположения конкретные. Например, библиотеки Москвы — это система, а не набор разнохарактерных заведений, поэтому нужен свод общих для всех правил и регуляций. Ведь библиотеки в старом центре города и на окраине — это две очевидно разные истории. Каждая библиотека этой системы уникальна, каждую нужно программировать с учётом конкретного городского контекста, нужд горожан из близлежащих домов и архитектурных особенностей здания, в котором библиотека расположена.
      Отсюда - сделать косметический ремонт, поставить пластиковые окна, купить пару кресел и сменить вывеску библиотеки на "BiblioHUB" или "Библиотека-хаб" недостаточно. Это должна быть комплексная активация  библиотек ЦБС под эгидой центральной на основе изучения потребностей каждого микрорайона обслуживания. Т.е. превращение их в модули ЦБ, ориентированные на запросы своего конкретного общества. Изобретать новые функций для устаревших объектов и менять вывеску недостаточно.

Кирилл Стремоусов в библиотеках Голландии

Електронний читацький квиток: утопія чи дійсність?

     Ні, це реальність нашого часу, стверджують працівники  Тюменської ОНБ ім. Д.І. Менделєєва. Бо це не просто пластиковий пропуск, який діє зараз: це майже "чарівна палочка", що дарує своєму власнику можливість без зайвих клопотів отримати широкий спектр бібліотечних послуг. Автоматично створюючи індивідуальний переміщуваний профіль, що зберігає всю інформацію і робочі налаштування користувача, він забезпечує комфортну роботу в усіх зонах бібліотеки: від гардеробу (квитком відкривається ячейка для зберігання особистих речей) і платіжного терміналу, до будь-якого із багатофункціональних АРМ  у читальних залах і мультимедійних кабінках.

      Електронний читацький квиток дозволяє користувачу:
- Забезпечити конфиденційність своїх електронних документів, а також даних з мережі Інтернет.
- Мати доступ до всіх електронних документів з будь-якого АРМ.
- Здійснювати пошук і замовлення документів на свое ім'я.
- Мати інформацію про стан замовлень і наявності вільних АРМ.  і
- Отримувати платні послуги через списання коштів з особистого рахунку самостійно, без співобітника бібліотеки.
- Володіти інформацією про стан свого особистого рахунку.
- Зберігає до 50 Мб інформації і слугує портативним її накопичувачем.
    Мінімум очікування, максимум самостійності, оперативний доступ як до локальних, так і до віддалених інформаційних ресурсів, мабудь найголовніше, що отримали користувачі з впровадженням Електронного читацького квитка.
     
     Використання RFID-технології зручно і для бібліотекарів. Автоматична реєстрація користувачів і створення облікових записів у суміжних єлектронних системах; автоматизована документовидача на кафедрах обслуговування замість читацького формуляра; одночасне ведення бібліотечної статистики; автоматичне блокування читачів-боржників і тих, хто не подовжив термін дії квитка - все це скорочує час обслуговування кожного користувача у декілька разів. А ще бібліотека отримує можливість відмовитися від обігу готівки і участі у цьому бібліотекаря.

     Впровадженню в роботу бібліотеки Електронного читацького квитка передувала напружена самовіддана робота бібліотечних і технічних фахівців. Було розроблено технологічний проект модернізації бібліотеки, основою якого стали RFID-технології. В результаті з'явилися наступні модулі для автоматизованих робочих місць (АРМ):

- АРМ "Реєстратор" - реєстрація користуваача; фотографування; друк читацького квитка; облікові записи в суміжних системах (АБІС «ІРБІС», Active Directory, 1С, Microsoft Dynamic CRM); автоматичне блокування користувача в разі заборгованості або відсутності перереєстрації.

- АРМ "Ідентифікація читача" - дозволяє користувачу працювати на будь-якому АРМ зі своїми документами (переміщуваний профіль) та з своїми обліковими записами в Інтернеті; користуватися ресурсами )Гарант, КонсультантПлюс і т.п.)

- АРМ "Пошук і замовлення літератури" - дозволяє користувачу проводити пошук і замовлення документів на свій читацький квиток, не використовуючи для цього ніяких додаткових авторизацій; відстежувати статус замовлення.

- АРМ "Інформування про стан замовлення" - відображає стан замовлення у системі інформування.

- АРМ "Особистий рахунок" - дає можливість оплачувати платні послуги з електронного читацького квитка (зарахування коштів, списання, перегляд стану рахунка). Завдяки цьому АРМ користувач може покласти будь-яку суму на свій електронний читацький квиток через термінал у бібліотеці.

      Усі ці модулі були успішно впроваджені і використовуються в роботі. Реалізація системи RFID-ідентифікації користувача на базі ОС Linux дозволила скоротити витрати на ліцензії та використати в якості АРМ технологію "тонкий клієнт" на всіх терміналах. Використання в якості клієнта останньої версії xfreerdp дозволила серверу реалізувати будь які  нові механізми протоколу RDP буквально до версії 7.1 (брокер, VDI і т.д.)     

     "Мабудь, хтось з читачів скаже: "Це нереальна для більшості бібліотек технологія! - говорять працівники бібліотеки. - А ми відповімо: "Зовсім недавно ми навіть не очікували, що у кожній бібліотеці будуть комп'ютери і Інтернет! А без мобільного телефону жоден з нас вже не може обходитися! А зараз це все є у нашому житті".

Досвідом впровадження Електронного читацького квитка діляться директор Тюменської ОНБ ім. Д.І. Менделєєва О. Б. Адамович та заступник директора А. Л. Бренцюс у ж. "Сучасна бібліотека" № 7(67) 2016.  

< Попередня   Наступна >
>>> Головна | >>> Про проект | >>> ТЕМА ДНЯ | Повідомлення | >>> БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ: | >>> УКРАЇНІСТИКА за КОРДОНОМ | >>> УКРАЇНОМОВНІ ТВОРИ: | >>> КОРИСНІ РЕСУРСИ | >>> СУЧАСНА БІБЛІОТЕКА | >>> З ТВОРЧОГО ДОРОБКУ: | >>> ЧИТАЛЬНИЙ ЗАЛ | >>> ИГРОМАНИ. Дискусійний клуб | ФАЙЛИ | Контакт |
Підпишіться на новини!

Новый сервис

   http://mysciencehighlights.org/ Мои научные новости -- уникальная возможность получать абстракты из полторы сотни англоязычных журналов по всем академ темам на имейл или посредством новостной ленты! Вам всего лишь необходимо зарегистрироваться,  указать тему,  ключевые слова,  и сведения о новых публикациях с высокой степенью ревалентности вам обеспечены! Информация о  ресурсе тут

ЗНАЙОМТЕСЬ:
Популярні
Інтернет-ресурси
Зараз на сайті:
Гостей - 146
 
 
©Copyright 2005-2007 Бібліотечний інформаційно-освітній портал
Використання інформації з рекламних та інших матеріалів цього сайту для передруку, внесення в бази даних для подальшого комерційного використання, розміщення матеріалів в ЗМІ та мережі інтернет можливе лише за умови розміщення прямого посилання на сайт http://www.librportal.org.ua

:: up::
bigmir)net TOP 100